Проект технічної допомоги ФАО/ЄБРР у боротьбі із Африканською чумою свиней в Україні
Реалізація цього проекту здійснювалась шляхом осучаснення інструментальної бази діагностичних досліджень – через надання приладів для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) призначених для досліджень АЧС регіональним лабораторіям та філії Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, навчання персоналу лабораторій і студентів магістратури (учасників проекту) методиці ПЛР досліджень, зміни в підходах до методів навчання студентів магістратури (зміна прадигми навчання – з «як не варто …» – на «як потрібно робити») — демонстрацією переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та внесення пропозицій щодо коригування навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини з епізоотології, епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, заходах щодо підвищення біобезпеки господарств, розширення спектру діагностичних досліджень інфекційних хвороб тварин з використанням методу ПЛР, удосконалення методів запобігання АЧС та ліквідації спалахів, відповідно до вимог часу, пояснення стану епізоотичних загроз та методів активної протидії інфекціям.
По ходу проекту здійснювалась розробка технічних вимог щодо запровадження зонування/регіоналізації території України у відповідності із Директивою ЄС 2014/709/ЄC та протоколу активного епізоотичного нагляду заснованого на аналізі ризиків, із врахуванням:
- місць локалізації свинопоголів’я та ферм, відстані до заражених АЧС об’єктів (лісів, парків, заповідників та заказників), зон відчуження з зареєстрованими випадками АЧС серед диких свиней, транспортних шляхів і магістралей, аеро-, залізничних та річкових портів, ринків продажу тварин та продуктів свинарства, ветеринарно-санітарних заводів, пунктів утилізації трупів та відходів тваринного походження (ями Бекарі) тощо;
- щільності поголів’я домашніх та диких свиней;
- рівня біобезпеки свиногосподарств;
- специфічності та чутливості методів лабораторних досліджень, заходів щодо унеможливлення розсіювання збудника під час транспортування біологічного й патологічного матеріалу;
- можливості впливу інших факторів, зокрема:
- дієвості законодавства у відношенні ідентифікації тварин,
- механізмів контролю переміщень тварин і продукції свинарства,
- порядку вилучення підозрілих тварин чи продукції сумнівного походження при транспортуванні та їх знешкодження,
- ступеню обізнаності населення, власників тварин, перевізників та фахівців ветеринарної медицини щодо АЧС,
- механізму швидкого сповіщення та реагування,
- способу реалізації протиепізоотичних заходів (готовність координованої взаємодії структур і персоналу господарств до спільних зусиль за надзвичайного стану),
- оцінки результатів епізоотичного розслідування підозрілих випадків та дієвості висновків (покарання порушників та відшкодування збитків постраждалим власникам тварин) тощо.
Реалізація означених завдань передбачала теоретичні (аудиторні і дистанційне) та практичні навчання студентів трьох університетів – на базі регіональних лабораторій ветеринарної медицини та лабораторій ринків під керівництвом національного консультанта з лабораторної діагностики із польовими експедиціями по активному епізоотичному нагляду із відбором зразків для лабораторних досліджень, результатами яких слугуватимуть основою для рекомендацій компетентному органу в частині запобігання поширенню збудників інфекційних хвороб тварин, в т.ч. АЧС.
16 березня 2018 року на кафедрі епізоотології та паразитології, факультету ветеринарної медицини, Одеського державного аграрного університету в рамках проекту технічної допомоги ФАО/ЄБРР у боротьбі із Африканською чумою свиней в Україні відбулась зустріч між учасниками проекту – представниками ООН ФАО/ЄБРР (Оксана Сергіївна Юрченко і Володимир Володимирович Поліщук), представником Миколаївської РДЛВМ, співробітниками кафедри епізоотології та паразитології (Гуменний Олег Григорович – завідувач кафедри, Міхельсон Л.П., Пероцька Л.В. – доценти, Попова І.М. – асистент кафедри) та студентами з метою демонстрації переваг використання інформаційних технологій в отриманні знань та реєстрацією на курсі дистанційного навчання «Лабораторна діагностика АЧС».
В ході зустрічі, консультанти проекту:
- Оксана Юрченко, національний експерт/співробітник по забезпеченню комунікації між учасниками експертної групи – ознайомила учасників з проектом, особливостями його фінансування, послідовністю та порядком виконання робіт і зобов’язаннями сторін-учасників проекту, механізмом координації роботи університету з лабораторією та особливостями ефективної комунікації;
- Володимир Поліщук, національний консультант ФАО з епізоотології – представив систему взаємного інформування учасників проекту, що забезпечить можливість оперативної взаємодії між: університетами, лабораторіями, Головними управліннями Держпродспоживслужби України, експертами та консультантами – учасниками проекту, на основі публічного web-ресурсу (asfld.vet.ua) та інструментів взаємного інформування інтегрованих в нього, а також, ознайомив учасників робочих груп (викладачів кафедри та студентів) задіяних у майбутньому відборі зразків із технологією дистанційного навчання та курсом дистанційного навчання «Лабораторна діагностика АЧС», який учасники відбору зразків зобов’язані успішно завершити, ще до початку польових місій.
По завершенню зустрічі зі студентами учасники проекту обговорили спільний план дій та порядок взаємодії між структурними підрозділами задіяними у проекті на місцевому рівні – університет (кафедра епізоотології та паразитології), Миколаївська РДЛВМ та ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, щодо особливостей відбору зразків безпосередніми учасниками проекту на місцевому рівні, навчання представника Миколаївської регіональної лабораторії особливостям ПЛР-РЧ-діагностики в референтній лабораторії, з подальшим навчання методики ПЛР-діагностики учасників проекту (викладачів кафедри та студентів), стан забезпечення учасників проекту спецодягом та витратними матеріалами (халати, бахіли, інструменти і матеріали для відбору, пакування і транспортування відібраних зразків).
Зустріч пройшла в атмосфері взаєморозуміння актуальності проблеми та шляхів її вирішення і була надзвичайно корисною для всіх учасників проекту.
