Психологічна служба

Практичний психолог Дубовик Ганна Віталіївна +380 (67) 922-07-22

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В ОДАУ

Основна мета діяльності психологічної служби університету – психологічне забезпечення навчально-виховного процесу, розвиток і формування зрілої професійно-орієнтованої особистості студента за умови збереження психологічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу засобами практичної психології.

Основні завдання діяльності психологічної служби:

  • підвищення психологічної культури всіх учасників навчальновиховного процесу, гуманізація стосунків у студентських і викладацьких колективах;
  • забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу;
  • сприяння повноцінному особистісному розвиткові студентів та створення належних психологічних умов для формування у них мотивації до навчання, самореалізації творчих здібностей, самовиховання і саморозвитку.

Діяльність психологічної служби будується на принципах:

  • пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;
  • соціальної детермінованості;
  • доступності;
  • гуманістичної спрямованості;
  • гнучкості;
  • науковості й компетентності;
  • інформаційної достатності;
  • зворотного зв’язку;
  • єдності психодіагностики та психокорекції;
  • діалогічної взаємодії між клієнтом та психологом;
  • особистісно-орієнтованого підходу;
  • конфіденційності;
  • ділової ініціативи;
  • безперервності фахового вдосконалення;
  • незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

Основні види роботи психологічної служби:

Психологічна служба

Психологічне консультування – надання психолого-педагогічної допомоги студентам, викладачам та співробітникам з використанням гуманістичної психології;

 

 

 

 

Психологічна служба

 

 

Психодіагностика – психологічне вивчення студентів, викладачів і співробітників за допомогою сучасних надійних та валідних тестових методик, методів спостереження, бесіди на підставі принципу єдності діагностики та психокорекції;

 

 

 

 

 

Психологічна служба

Психопрофілактика – проведення індивідуальних і групових занять (консультацій, тренінгів, семінарів, лекцій тощо) для відповідних цільових груп;

 

 

 

 

 

Психологічна служба

 

Психореабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги студентам, що мають соціальні і психологічні проблеми, пережили чи знаходяться у важкій життєвій ситуації, стресі тощо;

 

 

 

 

 

Психологічна служба

Психологічна просвіта – виступи перед студентами, викладачами, кураторами, вихователями з повідомленнями науково-практичного психологічного спрямування;

 

 

 

 

 

 

 

 

Психологічна служба

Організаційно-методична робота – складання планів на рік, місяць; складання звітної інформації; підготовка до проведення виступів, тренінгів, семінарів, лекцій тощо; підготовка психологічних матеріалів інформаційно-просвітницького спрямування; обробка результатів психодіагностики, оформлення висновків, рекомендацій; робота в бібліотеці, самопідготовка; консультації в навчально-методичних центрах; участь у науково-методичних семінарах, конференція тощо.

 

 

 

 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ, СПРЯМОВАНІ НА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ
  1. Цькування дітей з боку однолітків, так званий булінг, – сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед молоді, призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.

Профілактика булінгу передбачає роботу за такими напрямками:

  • ознайомлення професорсько-викладацького складу ОДАУ з особливостями поширення масових негативних явиш серед здобувачів вищої освіти та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над дітьми та його видами (висвітлення матеріалів на засіданнях кафедр);
  • просвітницька робота відділу наукової та виховної роботи серед студентської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: лекційної роботи, міні-лекцій, круглих столів, бесід, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, організації конкурсів, фестивалів, акцій, створення клубів із правових знань;
  • формування правосвідомості і правової поведінки студентів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості здобувачів вищої освіти, створення умов для самореалізації особистості;
  • формування у викладачів та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему;
  • створення в ОДАУ умов недопущення булінгу та відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища;
  • зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для здорових студентів, так і для тих, хто вже має соматичну або психічну патологію;
  • проведення бесід зі здобувачами вищої освіти з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.

2. Основними функціями щодо протидії булінгу є:

  • діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів вищої освіти, викладачів і співробітників, груп і колективів, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих студентів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
  • корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки (у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
  • реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги студентам, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання в ОДАУ та соціального середовища;
  • профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
  • психологічна просвіта – підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу – здобувачів вищої освіти, викладачів, співробітників.
3. Використання потенціалу навчальних предметів, які вивчаються в ОДАУ.
 Це предмети, які присвячені:
  • здоров’ю, здоровому способу життя та фізичній культурі;
  • особистісному розвитку та плануванню кар’єри.
4. Використання методу кейс-стаді в цілях антибулінгової роботи. Наприклад, викладач пропонує студентам кейси з випадками булінгу. Завдання полягає в тому, щоб студенти в групах написали кращу кінцівку наданих сценаріїв. Виконана робота оцінюється викладачем та одногрупниками за такими критеріями: вираження емпатії до жертви булінгу в сценарії; запропоновані стратегії для реагування на інцидент; визначені ресурси для допомоги та підтримки особи; надання реалістичних стратегій для допомоги створити середовище, яке приймає та поважає відмінності.
5. Виховання студентської молоді здійснюють відповідно до принципів науковості, системності, наступності, природовідповідності та зв’язку з реальним життям.
ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОДАУ НА ВИЯВЛЕНІ АБО ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИ БУЛІНГУ
  1. Якщо викладач або інший працівник ОДАУ став свідком булінгу, то він має повідомити відповідальну особу університету незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
  2. Після отримання звернення від постраждалого відповідальна особа в письмовій формі інформує Ректора про випадок булінгу.
  3. Ректор розглядає таке звернення та з’ясовує всі обставини булінгу. Надалі він скликує засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  4. До складу такої комісії можуть входити викладачі, батьки постраждалого та булера, представник керівництва закладу та інші зацікавлені особи.
  5. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згоден із цим, то він може одразу звернутись де органів Національної поліції України. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку всім учасникам випадку.
Терміни подання та розгляду заяв про випадки булінгу в ОДАУ
  1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
  2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
  3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
  4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
  5. Керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.
  6. У відповідності до вимог ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф за цькування становить від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим – від 100 до 200 мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
  7.  Неповідомлення керівником закладу освіти уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.
Подати документи