«Дайте мені спочатку бібліотеку, і тоді я створю університет».
Томас Уілер
Фундаментальна бібліотека ОДАУ є найбільшою на півдні України бібліотекою сільськогосподарського напряму, була заснована навесні 1921 р. на базі фондів Товариства сільського господарства Півдня Росії, а також особистих подарунків викладачів інституту – професорів О. Г. Набоких, О. О. Браунера, О. А. Кіпена, С. О. Мельника тощо.
Ще на початку 20-х рр. минулого століття до бібліотечних фондів були передані книжкові зібрання бібліотек Харківського інституту організації територій, Єврейського сільськогосподарського інституту селекції і насінництва, частина бібліотеки Херсонського сільськогосподарського інституту, бібліотеки Землевпорядного і Сільськогосподарського технікумів. Дублетні примірники передали: Одеська Публічна бібліотека ім. М. Горького, бібліотека Новоросійського університету (сьогодні Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова) та Новоросійське товариство природознавців.
Слід зазначити, що значне поповнення фонду здійснилося через чотири роки існування бібліотеки, вже у 1925 р., коли наша бібліотека отримала у спадок 18 тис. томів бібліотеки Товариства сільського господарства південної Росії, яка була заснована і формувалася одночасно із Товариством – з кінця 20-х рр. ХІХ ст. та зосередила у своїх фондах численні фахові наукові та періодичні видання, в т.ч. на іноземних мовах, з кінця XVIII ст. і до початку ХХ ст.
Саме ці надходження, отримані бібліотекою до початку 30-х рр., становлять сьогодні наш великий здобуток – фонд цінних та раритетних видань, який нараховує більш ніж 9 тис. примірників.
На початок 40-х рр. ХХ століття, тобто за 20 років, фонд зріс більш ніж в сто разів та налічував вже 160 тис. томів. Бібліотека сільськогосподарського інституту стала найбільшою сільськогосподарською бібліотекою на півдні України, саме такою наша бібліотека залишається й сьогодні.
Під час окупації нашого міста, у роки Другої світової війни, значну частину книжкового фонду зберегли співробітники бібліотеки, її директор, М.В. Смирнов та співробітники Є.Ф. Ролік, Є.С. Казаненко та ін.
Після закінчення війни було дуже багато складної роботи, яку доводилося починати у важких умовах, приміщення інституту вимагало ремонту, не було меблів, обладнання. Студенти та викладачі, виявляючи наполегливість і витримку, на ентузіазмі, власними руками день за днем відбудовували інститут та бібліотеку. Слід зазначити, що, незважаючи на всі труднощі, після закінчення війни фонд нашої бібліотеки поступово збільшувався. Повільно, але постійно збільшувався і штат співробітників книгозбірні: на кінець 40-их років ХХ століття у бібліотеці працювало 15 співробітників, які гідно виконували свій обов’язок на високому професійному рівні.
На початку 60-их років минулого століття бібліотека поступово вдосконалюється, з лютого 1960 р. було включено у штатний розпис посаду бібліографа і в той же рік в навчальний план 1960-61 рр. було введено курс з основ бібліографії та бібліотекознавства. Такий курс лекційних і практичних занять читається для студентів-першокурсників усіх спеціальностей і донині та користується попитом у студентському середовищі. Сьогодні тематика бібліотечних занять дещо змінюється: значна увага приділяється формуванню інформаційної культури студентів, роботі з наукометричними базами даних.
Наприкінці 60-их років минулого століття було налагоджено активний книгообмін, який постійно діє й сьогодні. На кінець 60-их років ХХ століття у бібліотеці збільшується й кількість читачів, активно обслуговуються сторонні читачі.
Найінтенсивніший період розвитку бібліотеки припадає на період 1970-80 років. Бібліотека стрімко розвивається та удосконалюється. Зростають усі показники діяльності: активно поповнюються фонди наукової та навчальної літератури – до бібліотеки щорічно надходить до 80-90 тисяч примірників нових видань, розширюється фонд книгообміну, збільшується кількість співробітників.
На сьогоднішній день наша бібліотека має потужний змістовний фонд наукової, навчальної, художньої літератури і періодичних видань на державній та іноземних мовах загальною кількістю більш ніж 743 тис. томів. Справжньою гордістю бібліотеки є фонд раритетної літератури – більше 9 тис. томів.
Обмінний фонд бібліотеки – це більше 20 тис. примірників. Путівником по наших фондах слугує за багато років сформована багатьма поколіннями бібліотекарів взаємопов’язана система каталогів і картотек.
Структура бібліотеки сьогодні – це три відділи з основних видів діяльності. Справжнім фундаментом нашої бібліотеки є відділ комплектування та наукової обробки літератури. Невеликий та дружній колектив бібліотекарів здійснює по-справжньому великий масштаб необхідної роботи із відбирання, замовлення, обліку і обробки всіх надходжень літератури та їх відображення у системі каталогів та картотек. Саме завдяки роботі співробітників цього відділу читачі завжди вчасно можуть ознайомитися з новими надходженнями літератури.
Важко уявити сучасну університетську бібліотеку без відділу довідково-бібліографічної, інформаційної та методичної роботи. Саме цей відділ є провідником у сучасний світ комп’ютерних технологій, наукометрії, довідково-інформаційної роботи. Працівники цього відділу є справжніми «поводирями» у світ інформації, а їх основна робота полягає у забезпеченні довідково-інформаційного та бібліографічного обслуговування користувачів. Скільки творчої та дійсно цікавої роботи виконують бібліотекарі та бібліографи цього відділу: це і робота по створенню бібліографічних покажчиків, списків літератури, організація різноманітних виставок та оглядів довідкових та бібліографічних видань та багато іншої роботи. На сьогоднішній день відділ активно працює у напрямку наукометрії, опановуючи усі сучасні інформаційні технології. В 2016 році на базі нашої бібліотеки було відкрито Інституційний репозитарій праць вчених нашого університету, який систематично наповнюється новими роботами та розділами. Значною перевагою репозитарію є швидкий та багатофункціональний пошук за різними темами, цілодобовий доступ до інформації. Також добре зарекомендувала себе наукометрична база Google-Scholar-Академія, яка працює у нашій бібліотеці з 2015 року, систематично наповнюється новими працями. Також у цьому відділі представлена найбільш дефіцитна та рідкісна література (підручники, навчальні посібники, методичні вказівки, нормативно-технічні видання, каталоги, словники, довідники, енциклопедії та фахові періодичні видання).
Восени 2010 р. було відкрито Залу електронних технологій, основною функцією якої є забезпечення науково-інформаційних потреб вчених, викладачів, аспірантів, практикуючих фахівців, студентів. До послуг користувачів працюють 15 комп’ютерів із доступом до мережі Інтернет та бібліотечної програми, Інституційного репозитарію. Кожного року електронну залу відвідають до 5-6 тис. користувачів. Електронна зала бібліотеки входить у склад відділу довідково-інформаційної, бібліографічної та методичної роботи.
Триває розпочата з 2003 року робота з впровадження бібліотечних процесів у електронне середовище. Користування Інтернетом для студентів та викладачів безкоштовне. Створюються та систематично поповнюються бази даних для полегшення роботи з пошуку інформації. Продовжує функціонувати бібліотечна програма «УФД-Бібліотека», перевагами якої є зручність та багатофункціональність. Налагоджено цілодобовий доступ до електронного каталогу через мережу Інтернет. Співробітники електронної зали продовжують роботу з вибіркового розповсюдження інформації для викладачів нашого університету, організовують виставки-перегляди літератури, ілюстративні стенди, співпрацюють з деканатами університету та проректорами щодо проведення різноманітних заходів для студентської молоді.
Основний фонд бібліотеки зосереджений саме у книгосховищі. Література повинна бути систематизована, правильно розташовуватися, щоб з нею було легко працювати. Співробітники дбають про те, щоб книги завжди були охайними та підтримають бібліотечний фонд у відповідному стані. Також в цьому відділі зосереджено фонд дисертацій та раритетної літератури. Література вчасно надається у читальний зал за замовленням читачів.
Відділ обслуговування ми називаємо «обличчям» нашої бібліотеки. Починаючи з 20-их років минулого століття з однієї невеличкої читальні та абонементу, які знаходилися в одному приміщенні, де видавалися всі замовлення, на сьогоднішній день ми маємо дійсно потужний підрозділ бібліотеки, що складається з трьох абонементів та трьох великих читальних залів. У читальній залі співробітники проводять літературні вечори, просвітницькі заходи для студентської молоді. Також проводяться відкриті огляди літератури.
Бібліотека має розгалужену структуру обслуговування професорсько-викладацького складу, студентів, аспірантів та докторантів університету. Її фонди та відділи обслуговування знаходяться у різних навчальних корпусах університету.
Щорічно наша бібліотека обслуговує до 10 тис. користувачів, забезпечуючи їм комфортні умови для роботи, надаючи усю необхідну інформацію. Значною заслугою в цьому є впровадження новітніх інформаційних технології в практику Фундаментальної бібліотеки університету. Інноваційна бібліотека нашого університету сформувала нову філософію, яка осмислює концепцію вільного доступу до інформації як системи розподілених ресурсів на основі мережевих технологій. Саме це й дає нам можливість розвиватися та залишатися перш за все берегинею знань, якою саме й повинна бути бібліотека, виховуючи в читача культуру читання, формуючи його світогляд.
Визначні імена в історії Фундаментальної бібліотеки
Живе бібліотека..,
А з нею – добрі люди, їхні вчинки…
Їм треба мало. Зовсім небагато, –
Щоб, хто вони на світі, не забуть…
О. Лантух
Звичайно, що хочеться сказати в першу чергу про тих людей, які внесли неоціненний вклад в розвиток бібліотеки ОДАУ та бібліотечної справи зокрема. Бібліотека вдячна своїм співробітникам, які виховували не одне покоління читачів та навчали бібліотечним процесам своїх колег. Обов’язково слід сказати й про керівників бібліотеки, які сприяли розвиткові бібліотеки, адже кожен із керівників бібліотеки намагався розкрити різноманітний потенціал книгозбірні, зробити її найкращою. Отже, зазначимо, що вагомий внесок в історію нашої бібліотеки зробили такі люди, як її керівники – фундатор бібліотеки М.В. Смирнов, С.С. Джагунава, М.В. Лантратова, Л.І. Заболотна, а також співробітники бібліотеки, зокрема, Є.Ф. Ролік, Є.С. Казаненко, Л.С. Фесенко, Г.В. Задорожна, В.Ф. Шалаєва, Ф.Г. Слюсарєва, Н.М. Орлова, П.М. Дідик, В.М. Пруднікова, М.В. Небеленчук, В.І. Полумордвінова, Т.Г. Шуляк, Н.І. Мішина.
Першим директором бібліотеки Одеського сільськогосподарського інституту був Микола Васильович Смирнов. Це був справжній корифей бібліотечної справи, людина з класичною університетською освітою, справжній інтелігент, знав декілька іноземних мов. Смирнов відіграв значну роль у становленні і зростанні фонду бібліотеки: наполеглива та кропітка праця Миколи Васильовича, не лише як керівника бібліотеки, а й перш за все як звичайного бібліотекаря, який всім серцем був закоханий у свою справу, допомогла йому у повсякденній роботі. Організаторські здібності директора бібліотеки також відіграли значну роль у її розвитку. У 1938 році, бібліотека отримала статус Фундаментальної, адже вже на той час бібліотечний фонд налічував 160 тис. примірників літератури.
Завідувач бібліотекою: сьогодення
З 2010 р. керівником бібліотеки є Лідія Іванівна Заболотна. Освіта – вища фахова, у 1990 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука. Як керівник бібліотеки, усвідомлює важливість своєї справи і намагається гідно тримати естафету кращих традицій університетської бібліотеки. Відчуваючи потребу часу, Лідія Іванівна визначає стратегію сучасної бібліотеки, яка органічно поєднує електронні, мультимедійні і традиційні джерела інформації. За останні декілька років бібліотека значно покращила свої показники у інформаційній та наукометричній роботі: функціонує Інституційний репозитарій, створюються нові бази даних, відслідковуються індекси цитувань науковців. У виконанні накреслених завдань Л.І. Заболотна керується пріоритетними напрямками розвитку університету, співпрацює з керівництвом університету.
На сьогоднішній день бібліотека є справжнім інтелектуальним та просвітницьким центром навчального процесу та наукових студій в аграрному університеті. Основною місією сучасної університетської бібліотеки є розвиток, створення, збереження та організація використання власних інформаційних ресурсів, які відповідають науковим та навчальним процесам в університеті, забезпечення інформаційних дослідницьких потреб студентів, викладачів, аспірантів та науковців. Бібліотека постійно змінює свій формат, пристосовується до сучасних вимог.
Дуже влучні слова свого часу сказав М. Реріх, що «бібліотека – це місце роботи і «храм думки», і науково-дослідний центр, і лабораторія, і місце високих радощів, світ розуму і очей». Така думка є для нас стимулом до професійного вдосконалення та творчих пошуків.
