У сучасних наукових дослідженнях дедалі більшого поширення набувають біологічні засоби та прийоми, використання яких сприяє екологізації технологій і зниженню антропогенного навантаження на довкілля.
Одним із перспективних напрямів є використання водоростей для очищення стічних вод, отримання біологічної маси, виробництва біопалива, кормових і біологічно активних речовин та добрив. Особливу увагу викликають мікроводорості роду Chlorella, які характеризуються високою інтенсивністю фотосинтезу, здатністю активно засвоювати сполуки азоту та фосфору, а також біологічно зв’язувати окремі важкі метали й органічні забруднювачі. При цьому вони можуть проявляти позитивний вплив на ріст і розвиток культурних рослин. Застосування хлорели підвищує імунітет рослин. Це допомагає їм краще адаптуватися до біотичних (хвороби, шкідники) та абіотичних (посуха, засолення, екстремальні температури) стресів.
У системі «біота – ґрунт – рослина» хлорела виступає як інтеграційний чинник. Вона потрапляє в ґрунт і взаємодіє з мікробіотою, стимулюючи корисні бактерії. Мікробіота, посилена хлорелою, покращує агрегацію ґрунту та його поживну цінність. А рослина, завдяки покращеним умовам у ґрунті та безпосередньому поглинанню біоактивних речовин хлорели, краще розвиває кореневу систему і стає стійкішою до стресу.
Даний напрям наукових досліджень є достатньо цікавим та перспективним. Тому викладачами кафедри польових і овочевих культур під керівництвом професора Олександра РУДІКА у виробничих умовах закладені досліди по вивченню впливу мікроводоростям роду Chlorella на продуктивність польових культур. Попередні дослідження щодо їх впливу на проростки зернових та бобових культур свідчать про перспективність такого напрямку досліджень. Результати таких досліджень можуть забезпечити суттєвий господарський та екологічний ефект у межах реалізації сучасних екологічних проєктів і технологій.
