Запрошуємо всіх охочих 15 травня о 9:45 на відкриту лекцію на тему “Геодезична дуга Струве — наука без кордонів”, яка відбудеться в онлайн форматі.
Поговоримо про великі відкриття, українські координати наукової карти Європи та про те, як із трикутників народжувалося сучасне уявлення про Землю.
Геодезична дуга Струве — це унікальна пам’ятка на стику науки, історії та міжнародної співпраці. Вона є першою у світі науковою спорудою, що увійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і сьогодні ми розглянемо, чому її внесок настільки важливий для людства.
У першій половині ХІХ століття постала амбітна мета — визначити точну форму й розміри Землі. У ті часи це було не менш сміливо, ніж сьогоднішні польоти в космос. Саме тоді, у 1816 році, німецько-естонський астроном Фрідріх Георг Вільгельм Струве ініціював масштабний проект, який згодом отримає його ім’я.
Дуга Струве — це ланцюг із 265 геодезичних пунктів, розташованих уздовж одного меридіану, які простяглися від Норвегії до узбережжя Чорного моря. Ці пункти створювали систему трикутників, що дозволила вперше з високою точністю обчислити довжину дуги одного меридіана — а отже, довести, що Земля не є ідеальною кулею, а має сплющення біля полюсів.
Відзначимо важливий факт: цей проект об’єднав 10 сучасних країн, включно з Україною. На території нашої держави збереглися 4 пункти дуги Струве — один із них, «Старонекрасівка», розташований поблизу Ізмаїла на Одещині.
У 2005 році Геодезичну дугу Струве було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як унікальний зразок міжнародного наукового співробітництва. Цей об’єкт символізує не лише технічний прогрес, а й здатність народів об’єднуватися заради спільної мети — пізнання світу.
Сьогодні ми звикли до супутникових знімків, GPS та Google Maps. Але варто пам’ятати, що основи для цих технологій було закладено саме завдяки таким титанічним зусиллям, як дуга Струве. Це — не просто геодезичний вимір, це — наукова спадщина людства.
Посилання на відриту лекцію https://us05web.zoom.us/j/6933093343?pwd=THBOY3dzNWNVNzJuLzVpamJsY1JjUT09
Не пропустіть нагоду дізнатися більше про світ через призму науки, яка поєднує країни, століття й покоління!
