Одеський державний
аграрний університет

Напрями наукової діяльності

Напрями наукової діяльності

Одеський державний аграрний університет був заснований у 1918 році. Заклад вищої освіти здійснює наукову діяльність за наступними напрямками: ветеринарна медицина; ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза; технологія виробництва і переробки продукції тваринництва; агрономія; захист і карантин рослин; плодоовочівництво та виноградарство; агроінженерія; землевпорядкування та кадастр; економіка; менеджмент; облік та оподаткування.

Інформація про науково-дослідні роботи, що виконуються на кафедрах у межах робочого часу викладачів

«Удосконалення існуючих та розробка новітніх технологій вирощування польових і овочевих культур у сівозмінах Південного Степу України». Реєстраційний номер теми 0117U005231, науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор Юркевич Євген Олександрович. Основна мета досліджень – експериментально встановити оптимальну систему основного обробітку ґрунту у короткоротаційних сівозмінах під пшеницю озиму на фоні біологізації технологічних заходів на її продуктивність та родючість ґрунту в умовах південного Степу України, встановити залежність продуктивності пшениці озимої від забезпечення рослин елементами мінерального живлення впродовж усієї вегетації, так як, інтенсивні сорти характеризуються вищими вимогами до умов живлення і тільки при повному і збалансованому забезпеченні поживними речовинами можуть повністю реалізувати свій генетичний потенціал, розробити ефективну технологію вирощування посівів високоолеїнових гібридів та кондитерських сортів соняшнику у Степу України, визначити вплив агротехнічних заходів на урожайність коренеплідних та цибулинних овочевих культур в умовах Південного Степу України.

«Мінімізація основного обробітку ґрунту під кукурудзу в органічному землеробстві Південного Степу України». Номер державної реєстрації 0117U005233. Науковий керівник, доктор с.-г. наук, проф. Юркевич Євген Олександрович. В умовах Південного Степу України проведення полицевої оранки на глибину 25-27 см  забезпечило зростання врожайності зерна кукурудзи в досліді у порівнянні із звичайним безполицевим обробітком на 14-16 см і безполицевим мілким (дискуванням) на 10-12 см відповідно на 2,6-7,4 ц/га без застосування біодеструкторів. В той же час, перевага полицевої оранки на фоні внесення біодеструктора Екостерн 1,5 л/га становила 4,1-7,8 ц/га а на фоні внесення біодеструктора Целюлад 2,0 л/га 3,4-8,2 ц/га відповідно у порівнянні з безполицевим звичайним обробітком на 14-16 см та безполицевим мілким обробітком ґрунту на 10-12 см. Самий високий урожай зерна кукурудзи забезпечує саме полицева оранка на 25-27 см на фоні внесення біодеструктора Целюлад 2,0 л/а, який становив 61,4 ц/га. Однак, розглядаючи ефективність роботи різних біодеструкторів у польових умовах, можна констатувати той факт, що дослідженнями була встановлена деяка тенденція щодо незначного підвищення урожайності зерна кукурудзи у варіантах з використанням біодеструктора Целюлад 2,0 л/га.

«Вплив різних систем основного обробітку ґрунту на продуктивність короткоротаційної сівозміни в умовах біологізації землеробства». Науковий керівник, доктор с.-г. наук, професор Євген Олександрович Юркевич. Номер державної реєстрації 0117U005231. В рік досліджень встановлена закономірність про перевагу системи диференційованого обробітку ґрунту в зернопросапній короткоротаційній сівозміні у порівнянні з безполицевою різноглибинною та безполицевою мілкою системами основного обробітку ґрунту. Так, без застосування біодеструкторів соломи, середня урожайність зернових культур становила – 3,17 т/га, що перевищувало варіанти із безполицевим різноглибинним  і безполицевим мілким обробітком ґрунту відповідно на 0,13-0,43 т/га, або на 4,1-13,6 %. Встановлена закономірність про перевагу системи диференційованого обробітку ґрунту в зернопросапній короткоротаційній сівозміні у порівнянні з безполицевою різноглибинною та безполицевою мілкою системами основного обробітку ґрунту за продуктивністю пшениці озимої. Так, у варіанті з системою диференційованого обробітку ґрунту на фоні без внесення біодеструкторів соломи, урожайність пшениці озимої становила – 29,6 ц/га, що перевищувало варіанти із безполицевим різноглибинним  і безполицевим мілким обробітком ґрунту відповідно на 0,6 – 3,8 ц/га, або на 2,0-12,8 %. Внесення біодеструкторів Екостерн 1,5 л/га та Целюлад 2,0 л/га забезпечило в досліді підвищення урожайності пшениці озимої по всіх системах основного обробітку ґрунту яке становило від 1,3 до 2,5 ц/га з системою диференційованого обробітку ґрунту, 1,3 – 2,6 ц/га з системою безполицевого різноглибинного та 1,9 – 3,9 ц/га у варіантах з системою безполицевого мілкого обробітку ґрунту. За ефективністю перевагу можна віддати варіантам з біодеструктором Целюлад, де урожайність пшениці озимої перевищувала варіанти з Екостерном на 1,2 – 1,9 ц/га, або на 3,9 – 9,4 % в залежності від системи основного обробітку ґрунту.

 «Продуктивність короткоротаційної сидеральної сівозміни за різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Південного Степу України». Номер державної реєстрації 0116U006674. Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор Юркевич Є.О. У підвищенні родючості ґрунту величезне значення має біохімічна діяльність різних мікроорганізмів. Рослини безупинно взаємодіють із ґрунтом, ґрунтоутворення – це біологічний процес. Основним джерелом органічної речовини в ґрунті є вищі рослини. Якщо заорати їх як сидерат чи використовувати для годівлі тварин і внести у вигляді гною в ґрунт, вони сприяють посиленню мікробіологічної активності. Відбувається так називаний біологічний кругообіг, у результаті ґрунт збагачується гумусом, азотом, елементами зольного живлення, необхідними надалі для росту і розвитку рослин. Встановлено, що використання сидератів забезпечило підвищення виходу з 1 га сівозмінної площі зернових, кормових, кормо-протеїнових одиниць і перетравного протеїну в середньому по всіх системах основного обробітку ґрунту відповідно на 5,1; 6,2; 5,2 та 5,5%, а за внесення Целюлада 2,0 л/га ці показники збільшилися відповідно на 8,2; 8,5; 7,8 та 8,3% у порівнянні з варіантами без внесення біодеструкторів.

«Удосконалення технологій вирощування польових культур в умовах Степу України». Науковий керівник, доктор с.-г. наук, професор Є.О. Юркевич Номер державної реєстрації 0117U005231. Високоолеїнові сорти соняшнику становлять інтерес не тільки з точки зору цінного компонента дієти, але і як сировина для виробництва біодизелю і «зеленої» хімії. Як відновлюваний ресурс, вони сприяють вирішенню завдань сталого розвитку людства. Доведено, що використання рослинами соняшнику вологи ґрунту і атмосферних опадів визначається факторами, серед яких до головних слід віднести величину запасів вологи в ґрунті і суму опадів за вегетаційний період. За цих умов варіант з густотою рослин 60 тис./га, сприяє економнішій витраті вологи рослинами, порівняно з іншими варіантами. Отримані дані вказують і на те, що збільшення або зменшення густоти стояння рослин приводить до значного підвищення затрат запасів вологи на отримання одиниці врожаю.

«Удосконалення технологій вирощування овочевих культур відкритого ґрунту». Науковий керівник, доктор с.-г. наук, професор Євген Олександрович Юркевич. Номер державної реєстрації 0117U005231. Безгребеневий та гребеневий способи вирощування моркви суттєво не вплинули на проходження фенологічних фаз розвитку у рослин моркви. Відмінності у настанні пучкової та технічної стиглості і тривалості вегетаційного періоду (у гібриду КанадаF1 він на 5 днів довший, ніж у гібриду МореліяF1) залежать від сортових особливостей. Найбільша площа листкової поверхні на 1 га спостерігалась при вирощуванні на гребенях у гібриду КанадаF1 – 60,3 тис.м², що на 9,4 тис.м² більше контролю. У гібриду МореліяF1 використання гребеневого способу збільшило площу листкової поверхні на 9,0 тис.м². При гребеневому способі вирощування моркви у гібриду КанадаF1 спостерігалося збільшення товарного врожаю на 21,99т/га (порівняно з контролем). При вирощуванні моркви гібриду МореліяF1 на гребенях спостерігалось збільшення товарного врожаю на 27,82 т/га (порівняно з контролем). Порівнюючи товарний урожай гібридів при вирощуванні без гребенів встановлено, що гібрид МореліяF1 перевищує гібрид КанадаF1 на 5,87 т/га. Середня маса коренеплоду моркви КанадаF1 з використанням гребеневого способу збільшується на 35,7 г, в порівнянні з контролем. У моркви МореліяF1у варіанті на гребенях середня маса коренеплоду збільшується на 40,1 г, порівняно з контролем.

«Проблеми географії, діагностики, класифікації та антропогенної еволюції ґрунтів Південно-Західної України». Реєстраційний номер теми 0115U007156, науковий керівник – доктор географічних наук, професор Михайлюк Віктор Іванович. Мета досліджень – параметризація властивостей грунтів південно-західної України і створення бази даних для розробки заходів ефективного використання і охорони земель в південно-західному регіоні України. Об’єкт досліджень – автоморфні ґрунти Північно-Західного Причорномор’я –  чорноземи звичайні та чорноземи південні. Досліджено  умови грунтотворення та параметри морфології чорноземів звичайних, чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів в 16 грунтових розрізах, у тому числі на 5 ключових ділянках. Встановлено, що головні відмінності генетико-географічних груп чорноземів полягають у особливостях будови гумусового профілю – його потужності та якісних характеристик гумусу, фаціальні відміни виражені характером розподілу карбонатів, формою новоутворень та їх послідовності в ґрунтовій товщі. Значний вплив на формування локальних особливостей ґрунтового покриву має господарська діяльність людини, зокрема, в межах досліджуваної території – зрошення. У 2018 році складений проміжний звіт.

«Науково-методологічні засади обліково-аудиторського забезпечення конкурентоспроможного підприємства». Реєстраційний номер 0115U001369, науковий керівник – доктор економічних наук, професор Крюкова Ірина Олександрівна. Основними результатами наукових досліджень є: удосконалення організаційно-методичних засад аудиту та контролю діяльності суб’єктів АПВ; удосконалення методичних аспектів створення та використання фонду амортизаційних відрахувань в бізнес-суб’єктах аграрного сектору; подальший розвиток методів управління інвестиційними процесами в контексті оптимізації податкового навантаження на підприємницькі структури; удосконалення методології інституційного регулювання інвестиційного розвитку підприємств агропродовольчої сфери та обліково-аналітичного забезпечення управління інвестиційно-інноваційними процесами в АПВ; дістали подальшого розвитку базові домінанти організації системи інформаційної підтримки стратегічного обліку аграрних формувань.

«Розвиток менеджменту та маркетингу в аграрному секторі економіки України в умовах економічної глобалізації»; керівник роботи – доктор економічних наук, професор Запша Галина Миколаївна; термін роботи 2016–2020 рр. (ДРН 0115U007157). За підсумками проведених наукових досліджень у 2019 році кафедрою було опубліковано 15 наукових статей, прийнято участь у 14 конференціях, з яких 7 міжнародних, захищено 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. За звітний 2019 рік за результатами науково-дослідної роботи: розроблено маркетингове забезпечення розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів олійно-жирового комплексу України; визначено основні напрямки оцінки ефективності розвитку аграрних підприємств, з метою оцінки ефективності і, виходячи зі стратегічного підходу необхідності інтеграції всіх компонентів розвитку аграрних підприємств, визначено агрегований індекс ефективності розвитку аграрного підприємства; обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування фермерських господарств; визначено сутність і складові інфраструктури логістичної діяльності в Україні, зокрема запропоновано уточнення категорії «інфраструктура логістичної діяльності підприємства» як сукупності зовнішніх та внутрішніх об’єктів, які формують механізм руху матеріальних та супутніх з ними потоків від виробника до споживача; узагальнено фактори впливу на формування системи мотивації персоналу в аграрних формуваннях; обґрунтовано необхідність використання різних методик для оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств, що забезпечить отримання ґрунтовних результатів, дасть можливість визначити стратегічну позицію кожного підприємства, що є важливим для розробки стратегічних напрямів; розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком збалансованих економічних відносин підприємств олійно-жирового комплексу, зокрема розроблена управлінська модель створення кластера з виробництва та експорту органічної високоолеїнової соняшникової олії, що ґрунтується на принципах інноваційного розвитку, економічної взаємовигідності та соціальної відповідальності учасників кластера.

«Взаємозв’язок репродуктивної та імунної системи в організмі тварин та удосконалення методів імунокорекції». Реєстраційний номер 0115U002661, науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент Найда Василь Олексійович. Розкрито нові особливості і закономірності формування адаптативного імунітету в різні періоди онтогенезу та залежність його від породи та сезону року. Встановлено, що собаки декоративних порід мають більш низькі показники клітинного імунітету. Доведено, що імунофізіологічний статус собак залежить від віку, статі та породи. Встановлено, що зі збільшенням віку собак значно зменшується відносна кількість лімфоцитів. При цьому серед сук зменшення кількості лімфоцитів більш виражене, ніж у псів. Показано, що сезон року впливає на імунофізіологічний статус собак. В осінній і зимовий періоди кількість імунокомпетентних клітин менше на 20- 30 % у порівнянні з весняно-літнім. Встановлено, що «активні» Т-лімфоцити мають поверхнево активні рецептори до адреналіну, гамааміномасляної кислоти, нейроантигенів сітківки ока та герпетичного антигену і залежно від їх ступеня сенсибілізації змінюється імунофізіологічний стан. Показано залежність імунофізіологічного статусу собак від індексу навантажень та рецепторної активності нейтрофілів. Оптимальними показники імунограм були при індексі навантажень в межах 1,4-1,8 та при кількості розеткоутворюючих нейтрофілів від 50 до 70 %.

«Вивчення фізіолого-біохімічних аспектів та імунного статусу у тварин і птиці в умовах господарств Півдня України» Реєстраційний номер 0118U001665,  науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент Найда Василь Олексійович. Вивчено використання у ветеринарній медицині пробіотиків і синбіотиків та їх вплив  на резистентність організму у собак після застосування з лікувальною метою антибіотиків, а також після дегельментизації птиці. Показано позитивний вплив пробіотичного препарату «Мультибактерин ветеринарний» після застосування антибензолу у курчат на їх ріст, розвиток, біохімічні і імунологічні показники. Доведено, що з метою нормалізації складу кишечної мікрофлори у собак після їх антибіотикотерапії слід використовувати синбіотичний препарат «Лактіом».

«Клініко-морфологічні особливості ниркової недостатності у свійських тварин». Реєстраційний номер 0115U002661, науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Коренєва Жанна Борисівна. Доведено, що мікрокісти при хронічній нирковій недостатності в котів утворюються двома шляхами: через літичні зміни у стромі нирок та через руйнування й лізису їх канальців. За результатами одержаних відомостей розроблено схему морфогенезу змін у нирках хворих котів за хронічної ниркової недостатності та схему морфогенезу кіст при полікістозі нирок. На основі здобутих результатів та детального аналізу літературних даних вперше запропоновано схему патогенезу хронічної ниркової недостатності у котів. Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, що дають змогу діагностувати хронічну ниркову недостатність у котів, у тому числі – за полікістозу нирок, на підставі патоморфологічних досліджень, використовуються в клініках м. Одеси ( «Центр ветеринарної медицини», Центр ветеринарних послуг «Долина»).

«Краєва патологія тварин півдня України».  Реєстраційний номер 0115U005570, науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Коренєва Жанна Борисівна.          Наукові дослідження присвячені вивченню  морфологічних характеристик органів та систем організму тварин в нормі і при деяких  межових станах.  Дослідження базуються на вивченні окремих питань: проблемах природного захисту організму тварин та птиці, імуноморфології, імунопатології та імунореабілітації, вивченні межових станів при різних захворюваннях. Мета роботи: вивчити проблеми природного захисту, імуноморфології та застосування біологічно активних речовин. Для досягнення мети  поставили завдання: провести в комплексі визначення основних причин та патогенезу захворювань, а також встановити характерні патоморфологічні зміни при розвитку цих захворювань.

«Епізоотологічні та екологічні закономірності виникнення, перебігу й поширення інфекційних хвороб тварин, як основа розробки методів, засобів і організаційних принципів щодо їх профілактики та ліквідації». Реєстраційний номер 0115U004786, науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Гуменний Олег Григорович. Виконання наукової тематики дозволить дослідити можливі причини виникнення інфекційних хвороб тварин, в тому числі джерело занесення збудника в господарство або природно-географічну зону. При цьому буде враховано епізоотологічні та екологічні закономірності їх виникнення, сезонність прояву та зроблено прогноз відносно можливості подальшого поширення по території Одеської області. Крім цього в межах Одеського регіону буде вивчено наявність транскордонних інфекційних захворювань, які характеризуються високою контагіозністю серед сприйнятливого поголів’я. Особливу увагу буде приділено постійному епізоотологічному моніторингу цих захворювань, контролю їх виникнення та розповсюдження, а також розробці сучасних діагностичних тест-систем і засобів специфічної профілактики.

«Вивчити епізоотологічні закономірності перебігу та окремі питання патогенезу паразитарних хвороб тварин і птиці в господарствах Півдня України». Реєстраційний номер 0115U004787, науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Гуменний Олег Григорович. За останні роки постала проблема епізоотології паразитарних хвороб тварин і птиці, особливостей екології та фенології проміжних хазяїв сумісного їх перебігу в цій зоні. Окрім цього, напруженість, стійкість і стабільність епізоотологічних вогнищ знаходяться в прямій залежності від природно-кліматичних факторів регіонів. У кожному конкретному регіоні, в тому числі, в Північній частині України біотопи обумовлені широким колом проміжних господарів. В екогеографічних умовах Півдня України на перебіг, поширення, сезонну та вікову динаміку паразитарних хвороб тварин і птиці впливають комплексні явища, обумовлені широким впливом абіотичних і біотичних факторів довкілля. Серед них велике значення мають кліматичні фактори і, в першу чергу, температура, зміни характеру живлення і способу життя хазяїв, екологія і цикли розвитку проміжних хазяїв. Тому вивчення питання епізоотологічних закономірностей перебігу та окремі питання патогенезу паразитарних хвороб в зональному аспекті має практичне значення, оскільки дає можливість підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів.

«Вплив ветеринарно-санітарних, гігієнічних, екоголічних і технологічних факторів на організм і продуктивність тварин біогеохімічних провінцій півдня України», номер державної реєстрації 0116U003617, керівник проф. Тарасенко Л.О. Взято участь у проведені скринінгу загальної токсичності об’єктів нетрадиційного кормо виробництва – зразків зеленої маси ейхорнії (водяного гіацинту) та сировини-субстрату для її вирощування (вода для біобасейнів і фекалії продуктивних тварин) в практичних умовах із застосуванням біотестів вітчизняного виробництва (препарат: культура Colpoda steinii суха, ТОВ «Відродження М», Одеса). Експрес-біотестування показало відсутність загальної токсичності цієї нетрадиційної кормової культури, як в подрібненій зеленій масі, так і в окремих частинах рослини. Додатковий біоконтроль в умовах птахоферми засвідчив: при відсутності негативної дії вводу в раціон 10 г/гол. зеленої маси ейхорнії, відзначено підвищення продуктивності в дослідній групі курей-несучок в порівнянні з контролем: ріст яйценоскості на 21,35 % при збільшенні середньої ваги яйця на 1,46 г, відповідно. Еколого-токсикологічний скринінг води в господарствах різних областей України встановив, що артезіанська вода для потреб тваринництва не мала ознак загальної токсичності, а хлорована водопровідна без відстоювання була слабо токсична у 27,27 % проб. В пробах фекалій свиней і курей виявлено 85,71 і 83,33 % токсичних зразків, в той час як навоз ВРХ в усіх випадках був не токсичний для біотест-об’єктів (інфузорій Colpoda steinii). Аналіз отриманих даних підтвердив перспективність застосування мікробіологічних методів еколого-токсикологічного моніторингу безпечності сировини і продукції тваринництва.

«Моніторинг безпечності і якості продукції тваринного походження та удосконалення методик його здійснення», номер державної реєстрації 0116U003464, керівник кандидат ветеринарних наук, доцент Хімич Марія Сергіївна, термін 03.2016-03.2021. Досліджено ефективність знешкодження мікотоксинів при включенні кормової добавки Альфасорб у кількості 0,2 % від маси сухої речовини раціону сухостійних і дійних корів і його впливу на відновлення обміну речовин в організмі корів до настання пологів, на перебіг пологів і після пологовий період, а також на рівень молочної продуктивності дійних корів та фізико-хімічні показники молока. Встановлено, що згодовування кормової добавки Альфасорб сухостійним коровам нейтралізувало негативну дію мікотоксинів і сприяло підвищенню рівня загального білка та зниженню вмісту холестерину, сечовини і активності ферментів АлАТ та АсАТ, що можливо розглядати як нормалізацію обмінних процесів в організмі тварин. Також доведено, що застосування Альфасорбу додатково до основного раціону протягом останніх місяців стільності, позитивно вплинуло на перебіг їх репродуктивної функції, масу телят при народженні та сприяло зниженню захворюваності новонароджених телят на диспепсію. Включення до складу раціону дійних корів дослідної групи кормової добавки Альфасорб дозволило отримати від них за період досліду на 69,34 кг (7,44 %) більше молока базисної жирності, ніж від корів контрольної групи, що сприяло підвищенню рівня рентабельності виробництва молока на 5,95 %.

«Дослідження патогенезу хвороб, спричинених порушенням обміну речовин у сільськогосподарських і свійських тварин в умовах Півдня України та розробка методів їх діагностики, лікування та профілактики». Реєстраційний номер 0117U005234, науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент Улизько Сергій Іванович. Комплексний антигомотоксичний препарат Траумель завдає помірний вплив на організм клінічно здорових собак. Показники крові та сироватки крові не виходять при цьому за межі фізіологічних лімітів. Це дає підстави стверджувати, що антигомотоксичний препарат Траумель є безпечним та ефективним препаратом для профілактики внутрішніх хвороб тварин. Результати клінічного обстеження тварин і біохімічних досліджень крові, аналізу раціонів вівцематок вказують на те, що у ТОВ «Агролайн – ком»  Арцизського району має місце сполучена поєднана (поліморбідна) патологія – кетоз і гепатодистрофія кітних та лактуючих вівцематок, зумовлена неповноцінною годівлею: нестачею в раціонах енергії, протеїну, мікроелементів. Ранніми симптомами спонтанного кетозу і гепатодистрофії вівцематок є пригнічення, втрата вгодованості, а інформативними лабораторними показниками – кетонурія, кетонемія, гіпоглікемія, білірубінемія, підвищення активності гепатоіндикаторних ферментів. Кетоз вівцематок супроводжується гепатодистрофією, про що свідчить різке підвищення в сироватці крові активності індикаторних ферментів (АлАТ, АсАТ, ГГТП) та вмісту білірубіну. Між загальною кількістю кетонових тіл і активністю ферментів виявлений позитивний корелятивний зв’язок. У результаті дослідження впливу препарату Лігфол, нами було встановлено, що даний лікарський засіб має гарний терапевтичний ефект при лікуванні клінічних і субклінічних маститів. Необхідно відзначити той факт, що при лікуванні субклінічних і клінічних маститів застосування Лігфолу є більш доцільним, ніж застосування препаратів, що містять антибактеріальні засоби з подальшою утилізацією молока.

«Дозволь тобі допомогти стати студентом». Державний реєстраційний номер теми: 0119U102946, науковий керівник – кандидат філософських наук, професор Сидоренко Олексій Павлович. Мета дослідження: шляхи і засоби удосконалення профорієнтаційної роботи в університеті; усунення проблем у процесі адаптації першокурсників. За період з жовтня по кінець грудня 2019 р. групою експертів кафедри відвідано 15 середніх шкіл, 3 ліцеї, 3 гімназії і 1 коледж (37 випускних класів) міст Ізмаїл, Овідіополь, Березівка, Роздільна; селищ Доброслав, Маяки та Петрівка Одеської області, а також 3 школи міста Вознесенськ Миколаївської області. Усього експериментом було охоплено 705 школярів. Під час опитування абітурієнтів та анонімного тестування їхніх намірів щодо вступу до закладів вищої освіти України в 2020 році було виявлено преференції, що надаються респондентами спеціальностям, які здобуваються у вищих аграрних закладах освіти. Також було проаналізовано ефективність різних методів спілкування з абітурієнтами. Дослідження з цієї проблематики будуть продовжені до жовтня 2022 року.

 

Подати документи